Дебет Плюс – програма автоматизації бухгалтерського обліку та фінансової звітності для закладів охорони здоров’я або Як швидко перейти на новий план рахунків

У ході медичної реформи заклади охорони здоров’я (ЗОЗ) змінюють свій статус із бюджетних установ на комунальні некомерційні установи (КНП). Таке перетворення сприяє збільшенню господарської та фінансової автономії, сприяє формуванню у них стимулів для поліпшення якості медичного обслуговування населення. І головне — перетворення ЗОЗ на КНП запобігає можливому надмірному податковому навантаженню на комунальні ЗОЗ, що у свою чергу унеможливлює їх банкрутство і скорочення існуючої мережі закладів.

Наразі ці зміни торкнулися не тільки первинної ланки — центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД), а й вторинної ланки медицини. Всі вони із бюджетних установ перетворюються на КНП. Звичайно, це надає ряд переваг для ЗОЗ:

  • Керівник отримує значно більшу свободу в розпорядженні активами, фінансами та формуванні кадрової політики;
  • Реорганізований заклад охорони здоров’я отримує право самостійно затверджувати штатний розпис і визначати чисельність найманих працівників, вживати заходи з оптимізації чисельності та штату персоналу;
  • Підприємство може наймати за договорами підряду лікарів – фізосіб-підприємців, які мають відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності з медичної практики.

Але паралельно з цим керівництво та бухгалтери стикаються із новими, інколи незрозумілими, нововведеннями. Для бухгалтерської служби головним постає питання «Як швидко перейти на новий план рахунків та форми фінансової звітності?».

Розглянемо основні складові цього нелегкого питання та шляхи їхнього подолання на прикладі програмного комплексу автоматизації бухобліку «Дебет Плюс».

План рахунків

На зміну НП(С)БОДС приходить НП(С)БО, а бюджетний План рахунків, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.13 р. № 1203, замінюється на План рахунків згідно з наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291. Притримуючись Методичних рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Мінфіну № 356 від 29.12.2000 року, відбувається заміщення меморіальних ордерів журналами-ордерами для узагальнення інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності, а також для накопичення відповідних аналітичних даних.

Програма «Дебет Плюс» з конфігурацією «Комплексний облік для закладів охорони здоров’я, що є комунальними некомерційними підприємствами» не тільки містить План рахунків № 291 та відповідає Інструкції про застосування Плану рахунків № 291, а й передбачає ведення бухобліку витрат двома способами:

  • з використанням тільки рахунків класу 8;
  • з використанням рахунків класів 8 та 9 одночасно (для деталізації виробничих витрат).

Бюджетні кошти

КНП, які отримують бюджетні кошти, повинні складати бюджетну звітність, що має містити інформацію про виконання планів використання бюджетних коштів. Склад бюджетної звітності одержувачів бюджетних коштів визначено Порядком складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженим наказом Мінфіну від 24.01.2012 р. № 44.

Програма комплексного бухгалтерського обліку «Дебет Плюс» дозволяє КНП як отримувачам бюджетних коштів формувати форми бюджетної звітності, а саме:

  • Звіт про надходження та використання коштів загального фонду (форма № 2д, № 2м);
  • Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень (форма № 4-2д, № 4-2м);
  • Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціалізованого фонду (форма № 4-3д, № 4-3м);
  • Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціалізованого фонду (позики міжнародних фінансових організацій) (форма № 4-3д.1, № 4-3м.1);
  • Звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7д, № 7м);
  • Звіт про заборгованість з окремими програмами (форма № 7д.1, № 7м.1).

Оплата праці

Щодо встановлення оплати праці в комунальному некомерційного підприємстві слід враховувати положення статті 97 КЗпП, яка надає право підприємствам самостійно встановлювати форми i системи оплати праці, норми праці, розцінки, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних i гарантійних виплат у колективному договорі з дотриманням норм i гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Програмний комплекс «Дебет Плюс» містить налаштування для різних форм надбавок та доплат, передбачає можливість налаштування нових (нетипових) доплат, формування тарифікації та реалізацію гнучкої системи преміювання медичних працівників, експорт в банк платіжних відомостей на виплату заробітної плати.

Податки

Комунальне некомерційне підприємство за власним бажанням може бути зареєстровано платником податку на додану вартість (ПДВ) та відповідно мати взаємовідносини з іншими платниками цього податку. Саме ПДВ стає новим податком для реорганізованих КНП. Комунальне некомерційне підприємство як заклад охорони здоров’я може мати на меті здійснення діяльності як лікарня, аптека, санаторно-курортний заклад тощо.

На всі підприємства та установи поширюються норми Податкового Кодексу України (ПКУ) щодо реєстрації платником ПДВ. Відповідно до п. 181.1 ПКУ особа зобов’язана зареєструватися платником ПДВ у разі перевищення граничного обсягу постачання — 1 млн грн. При цьому за тим же п. 181.1 ПКУ обсяг постачання беруть за останні 12 календарних місяців. В інших випадках можлива добровільна реєстрація платником ПДВ. Усе це стосується і КНП.

До розрахунку мільйонного обсягу в КНП потрапляють такі операції:

  1. операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою — 20%;
  2. операції, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7%;
  3. операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою (ст. 195 ПКУ);
  4. операції, звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ (ст. 197 ПКУ, пп. 2, 3, 41, 12, 23, 26–28, 32, 38, 45–47 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

При цьому обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, під час обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, для цілей реєстрації платником ПДВ, значення не має.

У програмі «Дебет Плюс» реалізовано формування податкового кредиту та податкового зобов’язання, в тому числі можливість включення ПДВ в первісну вартість товару або нарахування компенсуючого податкового зобов’язання для товарів, які придбано для використання в неоподаткованих операціях. Передбачено обмін електронними податковими накладними із сторонніми програмами.

«Дебет Плюс» — це програмний продукт,
розроблений в Україні і для України.

Більш детально про систему автоматизації комплексного обліку «Дебет Плюс» можна дізнатися у розділі «Конфігурації» або сконтактувати зі спеціалістами та отримати розгорнуту відповідь на всі питання щодо придбання, впровадження та підтримки програми.

Публікація на buhgalter.com.ua

Розділ: