Сільське господарство відрізняється високим рівнем ризиків. На нього впливають різні сезонні умови, дію яких практично неможливо контролювати. Агрострахування передбачає часткову або повну компенсацію втрати врожаю внаслідок непередбачених погодних умов, пожежі або інших подій.
Існує кілька підходів, які здатні мінімізувати дію агроризиків.
Дані підходи можна розділити на 2 групи:
- дії і інструменти, які використовує фермер, щоб запобігти або мінімізувати ризики. В даному випадку - контролює їх самостійно.
- стратегії передачі ризиків від сільгоспвиробника до страховика.
Найбільш популярною стратегією повної або часткової передачі ризиків є страхування.
Страхування майбутнього врожаю — це захист урожаю від його повної або часткової втрати через природні фактори або дії людей.
Агрострахування дозволяє мінімізувати ризик втрати врожаю через несприятливі погодні умови, хвороби рослин чи крадіжки та нищення врожаю людиною. Під страховий захист підпадають різні види посівів, майбутній урожай і багаторічні насадження таких культур, як:
- пшениця;
- жито;
- ячмінь;
- овес;
- кукурудза;
- соєві боби;
- льон;
- ріпак;
- соняшник;
- хміль;
- цукрові буряки;
- плодово-ягідні дерева;
- виноградники;
- інші культури.
Застрахувати посіви та врожай можна від повної або часткової втрати, на один сезон або на повний цикл вирощування. Наприклад, захистити озимі культури в зимовий період і майбутній урожай. Крім захисту, агрострахування допомагає підтримувати фінансовий стан фермерів на стабільному рівні. Страхування врожаю спрощує процес отримання кредитів і допомагає покрити частину витрат за кредитними зобовʼязаннями при втраті продукції.
Страхування врожаю: ризики
Основні ризики — це несприятливі погодні умови та природні катастрофи, а саме:
-
зливи, паводки, тривалі дощі та град;
-
удари блискавки, ураган, бурі та смерчі;
-
посуха, суховії;
-
землетруси та зсуви;
-
земляний і водно-земляний сель;
-
заморозки, вимерзання, лавина;
-
випрівання чи вимокання;
-
протиправні дії третіх осіб.
Крім цього, врожай можна втратити через пожежі, хвороби чи розмноження шкідників.
Факт настання страхового ризику визначають:
1. Український гідрометеорологічний центр;
2. Державна служба з надзвичайних ситуацій;
3. Державна інспекція захисту рослин.
Типи агрострахування в Україні
Існує кілька типів страхування, які може обрати фермер:
-
Страхування витрат на виробництво. Відшкодовує тільки витрати на виробництво, а не потенційний дохід і врожайність.
-
Страхування перезимівлі озимих культур. Відшкодовує втрату врожаю в конкретно визначені терміни. Можливі відтермінування виплат.
-
Страхування врожаю. Страхування потенційної врожайності за чітко визначеними ризиками. Визначається ціна на врожай, надається технологічна карта й страхова статистика за останні 5 років.
-
Страхування доходу. В договорі погоджуються вартість урожаю, ціна-індикатор, дата узгодження ціни, визначаються ризики та методика їх оцінки. Цей метод дорогий і складний, тому рідко застосовується в Україні.
-
Страхування ризиків. Визначається один або кілька видів ризиків, від якого страхується культура. Це дешевий спосіб захисту врожаю, але виробник повинен знати, які саме ризики можуть виникнути.
-
Індексне страхування. Сума страхування визначається з розрахунку середніх показників в області. Якщо показники суттєво відрізнятимуться від середніх, страхування врожаю може не покрити всіх витрат.
-
Страхування за індексом урожайності. Вивчаються дані про врожайність за 10-30 років і на основі цього розраховується сума страхування. Договір страхування укладається за 15 днів до посіву. Виплата проводиться наступного року після отримання даних про фактичну врожайність. І якщо вона менша, ніж середня по області, то відшкодування аграрій не отримає.
-
Страхування за індексом погоди. Залежить від конкретних погодних явищ за 10-20 днів. Виплата проводиться через 30 днів після закінчення контракту, але існує можливість не отримати компенсації, якщо збитки досягнуть критичного рівня.
Якщо господарство не має достатньо коштів для страхування врожаю сільськогосподарських культур, можна застрахувати посіви. При настанні страхового випадку відшкодовуються витрати на посів і вирощування сільськогосподарської продукції. Цей тип агрострахування передбачає нижчий рівень страхових сум, тарифів і премій, але є оптимальним для фермерів-початківців і невеликих господарств.
Основним документом, що регулює законодавчу базу страхування агросектору є Закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», що був ухвалений 09.02.2012 року,зі змінами та доповненнями. Ще один важливий документ у сфері агрострахування — Постанова КМУ «Про затвердження порядку надання державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції» від 12.02.2022 року. Постанова затверджує порядок надання державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції, визначає умови надання державної підтримки та механізм використання коштів.
Аграрний інститут у теперішні часи зазнає значних проблем. Окупація великої частини аграрної території країною-окупантом, перешкоджання посівам, обстріли полів з неприбраним урожаєм, пожежі. Для аграрного бізнесу це є великою проблемою.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий статус воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Як це може впливати на агрострахування?
У випадку, якщо страховий випадок стався в період дії воєнного стану, то страхова компанія не звільняється від своїх зобов'язань перед клієнтом, але може бути застосований інститут форс-мажору.
28 лютого 2022 року Торгово-промисловою палатою України було опубліковано лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. У випадку настання форс-мажорних обставин, це може бути підставою для звільнення страхової компанії від відповідальності за невиплату страхового відшкодування тільки за умови, якщо форс-мажорні обставини та саме невиконання мають зв'язок. Відповідно, страхова компанія не може відмовити у здійсненні страхової виплати посилаючись виключно на те, що в Україні введено воєнний стан.
Чи будуть страхові виплати, спричинені бойовими діями?
Страхові відшкодування відбуваються лише через наявність страхового випадку. Страховий випадок визначається договором або законом. Тобто, якщо договором передбачений такий страховий випадок, як «шкода, вчинена бойовими діями», то виплати звичайно будуть. Але, зазвичай, шкода, яка завдана у результаті бойових дій не визначається страховим випадком.
Страхування воєнних ризиків в Україні обговорили під час круглого столу «Створення механізму страхування політичних ризиків для України: передумови, концепція і варіанти реалізації», який був організований за ініціативи Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Участь в круглому столі взяв заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич.
Як зазначив заступник Міністра, страхування воєнних ризиків для аграріїв критично важливе і повинно охоплювати кілька напрямків.
Перший – експорт зерна і логістика. Зокрема, що стосується «Зернової ініціативи», то всі видатки по логістичному ланцюгу, в тому числі, страховка — в кінцевому підсумку відображаються на ціні зерна, яке купується у фермера в Україні.
Другий напрямок, за його словами, страхування ризиків у контексті відновлення України. Згідно з даними звіту «Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення» (RDNA-2), який підготовлений Світовим банком спільно з Урядом України та Єврокомісією, станом на лютий прямі збитки в сільському господарстві — 8 млрд доларів. З них 4,2 млрд доларів – знищена сільськогосподарська техніка та обладнання, які треба буде відновлювати. Загалом збитки становлять приблизно 40 млрд доларів.
Ще один напрямок - проблема розмінування. Аграрії готові на власний ризик працювати після розмінування територій, але їх не хочуть кредитувати фінансові і лізингові інституції. Щоб фермери могли отримати кредити і сільськогосподарську техніку, їм потрібне страхування.
Як відзначив Маркіян Дмитрасевич, додана вартість на продукцію також вимагає великих інвестицій та технологій. Особливо, якщо говорити про зрошення на півдні України. Міжнародні партнери бояться ризиків, адже, приміром, Одеська область постійно знаходиться під ворожими обстрілами. У цьому питанні страхування воєнного ризику є критичним.
Іноземні інвестори виявляють підвищений інтерес до України, але важливо надати їм можливості для страхування політичних та воєнних ризиків, щоб додатково стимулювати цю тенденцію. Було презентовано опитування серед інвесторів стосовно очікувань від інструменту страхування політичних та воєнних ризиків. 89% компаній заявили, що наявність такого страхування вплинула би на їхнє позитивне рішення вкладати інвестиції в Україну. Ті компанії, які вже працюють в Україні, в тому числі й найбільші інвестори, також висловлюють зацікавленість у такому страхуванні. Більшість опитаних компаній хотіли би страхувати свої активи в Україні від руйнування та ризики, пов’язані із неотриманням доходів.
Отже, можна зробити висновок, що інститут агрострахування в Україні тільки запроваджується. Це є ефективним захистом агробізнесу. У найближчі часи це стане важливим та обов'язковим питанням. Товаровиробникам потрібно бути уважним у цій сфері та відразу реагувати на зміни, так як агропромисловий інститут є дуже специфічним та залежним від нових тенденцій.