Сьогодні, 22 січня, наша країна святкує День Соборності - офіційне національне свято, що відзначається на честь Акту злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в 1919 році. Понад 100 років назад, а саме 22 січня 1919 року дві українські республіки – УНР та ЗУНР стали однією державою. В наші дні це свято має величезне значення для кожного громадянина України.
ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ
IV УНІВЕРСАЛ
11 січня 1918 року був прийнятий особливий для історії України – IV Універсал, в якому Українська Народна Республіка була проголошена незалежною Державою. У цей день будь-які ідеї про створення автономії були залишені, а зв’язки з імперським центром в Росії – розірвані. Проте новоутворена держава зазнала більшовицької агресії, тому суверенітет української держави був нетривалим.
Універсал проголошував повний суверенітет Української Народної Республіки та бажання України підтримувати мирні стосунки з сусідніми народами. В документі також стверджувалось, що сусідні країни не мають права втручатися у внутрішні справи країни. Земля мала повернутися до власності селян, а природні багатства переходили до національного підпорядкування. В Універсалі згадувалось про створення армії, підпорядкування банків центральній владі, скликання Установчих зборів для прийняття Конституції.
«Не чіпатися того, що ділить і роз’єднує поодинокі частини української землі, а пильнувати того, що лучить і єднає їх до купи, і се зміцнювати і розвивати мусимо… Єднатися, концентруватися, а не ділитися, не розбігатися – се повинно бути у всім нашим гаслом».
Михайло Грушевський. «Про українську мову й українську справу», 1907 рік.
УНР ТА ЗУНР
22 січня 1919 року була проголошена злука УНР та ЗУНР. Таким чином, утворилася суверенна возз’єднана Українська Держава. Подія відбулася в урочистій атмосфері на Софійському майдані (м. Київ). В Акті було проголошено про соборність різних частин України: Придніпрянської частини, Буковини, Закарпаття та Галичини. З того часу була створена єдина незалежна УНР, а український народ об’єднався на захист своєї Батьківщини.
Апогеєм співпраці та консолідації зусиль став спільний похід українських армій на Київ у серпні 1919 року. Однак через низку причин об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу не було доведене до завершення. Продовжували існувати два окремі уряди, дві армії. Республіки фактично перебували у конфедеративних відносинах. Відмінні геополітичні інтереси та цілі, зрештою, призвели до розвалу соборного фронту Української революції пізньої осені 1919 року. Тим не менше, Акт Злуки став символом і легендою для наступних поколінь борців за Україну.
ПЕРШІ СВЯТКУВАННЯ ТА РАДЯНСЬКА ВЛАДА
Вперше День Соборності відзначали в січні 1939 року в місті Хусті, столиці Карпатської України (на той час – автономному утворенню в складі Чехословаччини). Десятки тисяч маніфестантів з’їхалися сюди з різних куточків цього краю, щоб вшанувати прагнення українського народу до єдності.
У радянські роки про подію 22 січня 1919 року публічно не згадувалося, однак у пам'яті народу вона залишалася живою.
Цікавим і моторошним був інцидент в ніч на 21 січня, напередодні Дня Соборності, у 1978 році. Олекса Гірник, мешканець м. Калуша, спалив себе живцем біля могили Шевченка в знак нагадування про те, що Україна має бути незалежною та проти радянської окупації. Перед смертю він розкидав тисячі листів на кручах Дніпра, де значилось про мету його самопідпалу.
ЖИВИЙ ЛАНЦЮГ 1990
Святкування Дня Злуки 21 січня 1990 року ознаменувалося створенням живого ланцюга між Києвом та західними містами України. Це вказує на фізичну та духовну єдність між східними та західними землями країни. Ланцюг починався у Києві на Софійській площі та прямував на Житомир, Рівне, Львів, Тернопіль, Стрий, Івано-Франківськ. Численна кількість українців (за даними в акції взяли участь 3 мільйони людей) об’єдналися в живий ланцюг, ще раз засвідчуючи акт злуки між різними землями країни.
Подія мала місце ще в радянській Україні, та це не завадило патріотичним силам достойно відзначити 71-шу річницю проголошення єдиної об’єднаної держави.
«Не дивіться на Україну, як на землю своїх батьків. Дивіться на неї, як на землю своїх дітей. І тоді прийдуть зміни…».
Святослав Вакарчук, 1975 рік
СВЯТКУВАННЯ У НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ
В 1999 році Указом Президента України було запроваджене свято, яке назвали Днем Соборності України. Цей день має величезне історичне та політичне значення в розбудові нашої держави.
У 2000-х та 2010-х «живі ланцюги» набули популярності. Так, починаючи з 2008-го по 2011 роки люди об’єднувалися в ланцюги в різних містах України. В Києві учасники акції організовували живий ланцюг на мості Патона, що об’єднує лівий та правий береги Дніпра.
В 2011 році на мості зібралося понад тисячі учасників. Організацією свята займалися Козацьке братство «Спас», молодіжні рухи, туристичний клуб «Скіфи» тощо. У 2011 році живий ланцюг створили учасники у різних містах України. Найбільше учасників було у Львові, понад 5000 осіб стали в шеренгу на відрізку від пам’ятника Бандері до монумента Шевченку.
«Зараз ідея соборності є чимось життєво необхідним для українського народу, оскільки соборність – це означає дбати про те, що об’єднує. Навіть більше, це означає ставити за найвищу цінність усе те, що може нас об’єднувати, надихати і робити сильнішими, бо разом нас не подолати».
Блаженніший Святослав, Глава Української греко-католицької церкви, 2022 рік
Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, – духовну консолідацію всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Нарешті, соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту побудови демократичної держави, є запорукою виживання й існування нації.
Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців.
Компанія «Дебет Плюс» вітає зі святом усіх українців!