Через військові дії, обстріли та окупацію Україна втратила частину своїх підприємств. У молокопереробній промисловості Україні на сьогодні завантажені роботою дві третини вцілілих виробництв. На 112 молокозаводах працевлаштовані 60 тис. людей.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Спілку молокопереробних підприємств України (СМПУ).
За оцінкою СМПУ, якщо врахувати постачальників, перевізників та весь ланцюжок від появи молока на фермах до молочної продукції на полицях магазинів та супермаркетів вийде, галузь дає роботу до 1 млн громадян.
Виробництво молока залучає 9 суміжних галузей, а саме – скотарство, м‘ясопереробку, молокопереробку, виробництво шкіри, переробку її у взуття та одяг, ветеринарію, виробництво упаковки, доїльного та переробного обладнання, логістику.
Найбільші молокопереробні потужності розташовані на Вінниччині: 8 підприємств у цій області можуть переробляти 646 тис. т. молока на рік. Другою за масштабами переробки є Полтавська область. Тут працює 7 підприємств, які можуть переробити 609 тис. т молока. Черкащина є осередком 6 переробників, потужності яких дозволяють переробити 602 тис. т молока.
Київська область лідирує за кількістю підприємств. Тут 10 потужностей, які потенційно можуть переробити понад півмільйона тонн молока. Активні переробні підприємства мають сумарні потужності на рівні близько 5 млн т на рік. Цих обсягів вистачає, аби задовольнити потреби споживачів України.
За даними Держкомстату, станом на 1 січня 2023 рік у молочних господарствах України утримують 388 тис. корів. Це майже втричі менше поголів’я, ніж утримує населення – 950 тис. голів. Попри такий суттєвий розрив саме промислове виробництво молока забезпечує 90% молочної сировини для подальшої її переробки у молокопродукцію для населення.
Українська молочна промисловість завжди була експортоорієнтованою. Проте під впливом зниження пропозиції молока та інших чинників в останні роки обсяги експорту стабільно зменшувалися. А от з початком війни експорт став просто порятунком для галузі.
Через вимушену міграцію населення та економічну кризу в Україні відбулося суттєве зниження споживання молокопродуктів. Тому навіть при істотному скороченні виробництва молока, його надлишки виявилися надто великими. Якби у 2022 році не вдалося налагодити належний експорт, то аграрії й далі масово вирізали б худобу, зменшуючи пропозицію молока.
Але українські молочники зуміли подолати масу проблем, викликаних війною, і експорт молокопродуктів у 2022 році вдалося навіть збільшити.
В Україні у 2022 році майже 25% молока, що надійшло у переробку, пішло на виробництво експортної продукції. У попередньому, 2021 році, ця частка складала 17%. Для порівняння: у Польщі цей показник 35%.
Проте, руйнування ланцюжків реалізації молока-сировини, а також готової продукції, цілих молочнотоварних ферм та молокопереробних заводів спричинило падіння закупівельних цін на молоко відразу на 4,6 євро/100 кг.
Через знеструмлення виробників та переробників молочних продуктів внаслідок обстрілів та планові відключення задля економії електроенергії, порушено основні виробничі процеси молокопереробних підприємств. Це може призвести до скорочення виробничих потужностей та дефіциту товарів.
Також виробники просять скасувати заборону на приймання молока від населення під час війни. Якщо заборонити заводам приймати молоко від населення зараз, це створить величезний дефіцит сировини і помітне її здорожчання. В результаті ми побачимо ще дорожчі молокопродукти на полицях.
27 червня у Києві відбувся Milky Forum - захід про маркетинг і збут молочних продуктів. Ключовою темою цього року була "Як вижити переробному бізнесу під час війни та закласти підвалини для подальшого розвитку?".
Реформування молочної галузі, запропоноване Міністерством аграрної політики та продовольства України, спрямоване на створення нових механізмів, які б дозволили сектору розвиватися самостійно.
Про це повідомив радник Міністра агрополітики Михайло Соколов під час виступу на заході.
За його словами, молочний сектор, що останні роки перебуває в тривалій кризі, потребує надійного рушія розвитку. Необхідно створити механізм, який не залежатиме від політичних змін та дозволить галузі сформувати та реалізувати стратегію успіху.
Тому Мінагрополітики підтримало законопроєкти №№ 9163 та 9162, якими запропоновано надати право представникам молочного сектору, якщо більшість з них об’єднатися в міжгалузеву організацію, запроваджувати обов’язковий збір з реалізації молочної продукції на спільні заходи, спрямовані на інновації та просування молочної продукції.
«Мінагрополітики підтримало ідею об’єднання виробників та переробників для спільного вирішення галузевих проблем з мінімальним державним втручанням. Хто краще, ніж самі представники галузі, розуміють, які заходи треба профінансувати, щоб галузь отримала від цього максимальний зиск?!», - зазначив Михайло Соколов.
Радник Міністра також зауважив, що розробка документів базувалася на багаторічному та успішному досвіді інших країн, зокрема США. Законопроєкти №№ 9163 та 9162 запозичені з американської моделі, яка має назву commodity checkoff program і працює з 60-х років минулого століття.
Основна суть цих документів полягає в тому, що учасники ринку мають відраховувати 0,5% від вартості реалізації молочної продукції з переробних підприємств та з імпорту. Ці кошти перераховуватимуть до організації, яка об'єднує більшість, якщо не всіх легальних виробників та переробників молока. За рахунок цих грошей представники галузі зможуть самостійно займатися просуванням молочної продукції, розвитком інновацій, боротьбою з фальсифікаціями, встановленням та розробкою нових стандартів. Фактично це і є справжнє саморегулювання, яке дозволяє державі передати частину функцій з якою представники галузі впораються краще, ніж будь-хто інший.
Українська модель дещо відрізнятиметься від американської. Відмінність полягає в тому, що збором цих коштів буде займатися об'єднана міжгалузева організація виробників та переробників молока, а не податкова. Таким чином, ця модель є навіть більш ліберальною, ніж в США.
Тобто мета законопроектів, щоб збором та розподілом коштів займалася не держава та Мінагрополітики, а саме об'єднана міжгалузева організація, в яку входитимуть репрезентативна організація виробників і переробників. План такий: галузь самостійно розподіляє гроші на свої потреби, а Мінагрополітики має можливість для перевірки, чи кошти спрямовуються за призначенням за ініціативою членів такої організації. Для того, щоб цей механізм запрацював був розроблений ще один законопроект «Про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників», в якому прописані процедури створення відповідних організацій виробників та надання їм статусу репрезентативних, тобто таких що дійсно представляють більшу частину галузі.
Цей механізм запрацює лише тоді, коли самі гравці ринку через свої репрезентативні організації виробників та переробників молока приймуть рішення про створення міжгалузевого об’єднання.
Реформа молочної галузі дасть можливість не тільки покращити ситуацію всередині країни, але й відкриває значні експорті перспективи. Влітку 2022 року, отримавши експортні привілеї, виробники активно шукали можливості збільшення закупівлі сировини та випуску експортної продукції. За даними Держстату 15 підприємств у цей період отримали дозволи на експорт до ЄС. Попри війну, у 2022 році Україна збільшила експорт молочної продукції та увійшла до десятки світу за експортом вершкового масла (10 місце) і казеїну (4 місце) (дані Єврокомісії). Вперше почалися постачання українського сиру до ЄС. З’явився шанс покращити статус країни нетто-експортера молочних продуктів, що врешті й відбулося. Сприяло цьому і рішення Уряду про віднесення молокопереробних підприємств до бізнесу, який виготовляє критично важливі товари та продукти, і включенню їх до третьої за пріоритетом групи після груп критичної інфраструктури та об’єктів, які працюють на оборону держави.
Експерти констатують, що важливою передумовою розвитку молочної галузі є наявність достатнього обсягу якісної сировини. Багато молочнотоварних ферм опинилося на тимчасово окупованій території, як і деякі переробні підприємства. Прогнозується, що у 2023 році не можна очікувати нарощування виробництва молока хоча б до довоєнного рівня, українським виробникам молочних продуктів доведеться багато працювати над ефективним використанням тієї сировини, яка буде доступна цього року, визначати перспективні молочні товари, пильно слідкувати за кон’юнктурою світового молочного ринку, підтримувати вже налагоджені торговельні зв’язки та шукати нові можливості для збуту своєї продукції.