Спочатку я вважав, що питання боротьби із компаніями з країни-агресора та їхньою продукцією не на часі, адже сьогодні є більш нагальне питання – оборона територіальної цілісності України та захист українських громадян від військової агресії окупантів. Та коли на першому ж тижні війни у стрічці новин на одному з українських сайтів мені зустрілася неприхована реклама російського IT-продукту під завуальованим меседжем «Какие есть программы по бухгалтерскому учету?», я зрозумів — діяти потрібно негайно.
Реклама російських компаній і продуктів їхнього виробництва, в тому числі й ІТ-продуктів, не зникала з наших бордів, екранів телевізорів та інтернет-просторів ні на день. Деякі з цих компаній зробили ребрендинг (читати як «змінили картинку»), якісь перейменувалися/перереєструвалися, а хтось і просто перечекав короткий проміжок часу, щоби повернутися на бізнесову арену з тими ж кольорами, гаслами та продуктами. Все це відбувалося в 2017-2018 роках при запровадженні перших санкцій, те саме триває й до сьогодні.
Сергій Мозговий, директор з маркетингу «Дебет Плюс»
У 2017 році, коли вперше запровадили санкційні обмеження щодо компаній і торгових марок, афілійованих із країною-агресором, перед вітчизняними користувачами «підсанкційного» програмного забезпечення постала непроста дилема: або продовжувати користуватися, як то кажуть, на свій страх і ризик, програмними продуктами, до яких користувачі за багато років звикли і в розвиток та адаптацію яких вже були вкладені чималі кошти, або починати використовувати вітчизняні розробки.
Наведу основні причини, які на той час стримували від переходу на вітчизняні програмні продукти: відсутність частини функціональних можливостей, потреба перенести накопичену за роки інформацію зі старої системи до нової, необхідність перенавчання користувачів.
За минулі п’ять років ситуація докорінно змінилась. Вітчизняна галузь розробки програмного забезпечення отримала потужний поштовх у своєму розвитку, і тепер українські програми не поступаються «підсанкційним», а часом і перевершують їх.
Конкретно про нашу програму «Дебет Плюс» можу сказати, що за останні кілька років ми розробили та вдосконалили цілий ряд галузевих рішень для автоматизації діяльності та обліку в бюджетних установах та організаціях, комунальних некомерційних підприємствах та підприємствах малого й середнього бізнесу. Особливо хотілося б відзначити можливість автоматизації закладів освіти, наявність модулів «Облік харчування» для закладів освіти та медичних установ, модуль «Облік батьківської плати». Для врахування специфіки закладів охорони здоров’я (ЗОЗ-КНП) ми зараз пропонуємо поглиблений облік та звітність по матеріалах медичного призначення та унікальну на ринку можливість автоматизованого заповнення звіту за формою 1-НС до НСЗУ. Галузеві рішення для сільськогосподарських підприємств (тваринництво, рослинництво), підприємств житлово-комунального господарства (водоканали, керуючі компанії, вивіз ТПВ), електро- та газопостачання, виробництва та переробки (в т.ч. хлібопечення), оптової та роздрібної торгівлі теж отримали свій подальший розвиток.
Крім того, минулого року програма «Дебет Плюс» вкотре успішно пройшла чергову експертизу в царині технічного захисту інформації (ТЗІ), на підставі якої її включено до переліку Засобів ТЗІ, які мають експертний висновок про відповідність до вимог технічного захисту інформації. До речі, хотілося б нагадати, що при побудові автоматизованих систем органів державної влади та органів місцевого самоврядування слід використовувати лише ті програмні засоби, які входять до цього переліку, сформованого відповідно до Положення про технічний захист інформації в Україні та затвердженого Указом Президента України від 27 вересня 1999 р. № 1229. Це особливо актуально в умовах воєнного стану.
І насамкінець, хотілося б сказати, що за ці роки нашими спеціалістами накопичений великий практичний досвід перенесення інформації (довідники, документи, залишки) із інших систем до бази даних «Дебет Плюс». Це дозволяє здійснити перехід без суттєвих витрат часу і фінансів.
Владислав Шатохін, технічний директор «Дебет Плюс»
Зараз ми всі знаємо про міжнародні компанії, які вирішили залишити російський ринок у знак підтримки українського народу та незгоди з агресією путінського режиму. Та залишилися й ті, які не поспішають робити такий крок — їхні назви ми всі також знаємо. Але ще страшнішими й ганебнішими є дії компаній, які давно «перефарбувалися» й «перейменувалися під своїх», щоб вести бізнес, який фінансується із росії, і у свою чергу — підживлює економіку й оборонку ворога. Направити їх слідом за рускім воєнним корабльом можуть тільки свідомі українці з чіткою громадською позицією — Україна для українців!
Ми готові розвивати вітчизняний ринок програмного забезпечення, зокрема ПЗ для бухгалтерського, фінансового і оперативного обліку та звітності. Ми цим займалися до війни, займаємося зараз, і будемо продовжувати робити це й надалі. Ми дякуємо нашим клієнтам і партнерам за довіру і підтримку. Разом ми збудуємо незалежну країну з сильною економікою.
Ігор Клименко, фінансовий директор «Дебет Плюс»
Все буде Україна!