Щорічно 10 листопада фахівці однієї з найточніших і найцікавіших професій відзначають свято – Міжнародний день бухгалтерії (International Accounting Day). Це свято також часто називають Днем бухгалтера (Accountant’s Day). На міжнародній арені – це свято тих, хто керує фінансами і вміло зводить дебет з кредитом.
Напередодні цієї дати хотілось би згадати про те, як виник цей фах, і якими були особливості розвитку бухгалтерського мистецтва – від минулого до сьогодення. Адже, як і кожен професійний напрямок, бухгалтерський облік має свою унікальну історію.
Дата 10 листопада була обрана не випадково – саме цього дня 1494 року у Венеції була опублікована книга Луки Пачолі «Все про арифметику, геометрії і пропорції», в якій автор спробував підсумувати знання про математику того часу. Один з розділів книги називався «Про рахунки і інші записи» і містив докладний опис бухгалтерської справи Венеції.
Але зародження бухгалтерського обліку почалось значно раніше. Вважається, що історія його виникнення сягає 6 тисяч років від наших днів.
Припускають, що батьківщиною бухгалтерського обліку був Древній Єгипет. Спеціально навчені писарі, що проходили підготовку у школах, якими керували жерці, проводили облік майна фараонів. У свитки з папірусу вносились записи про доходи та витрати царського двору. Принцип заповнення цих старовинних документів був дуже схожий на сучасну оборотно-сальдову відомість: спочатку вказувались початкові залишки на певний день, потім надходження і витрати (на утримання маєтку, війська, вельмож тощо). Заробітна плата писаря була дуже високою і на той час прирівнювалась до ставки начальника.
Древній Вавилон вважається батьківщиною «карткового обліку»: інформація вносилась на спеціальні глиняні таблички, «картки». Вавилоняни на перше місце ставили хронологію записів. До нас дійшли первинні документи тих часів, схожі на сучасний наряд на виконання робіт. Також є приклад певної відомості на заробітну плату, і з неї видно, що вже тоді витрати на оплату праці розподілялись по різним видам робіт. Вавилон користувався такою одиницею як «людино-день».
Персія відома тим, що в ній зародились поняття відрядження і відрядного посвідчення. Чиновники цієї імперії часто їздили по країні, маючи з собою певні листи. За таким документом встановленої форми державного службовця після прибуття повинні були нагодувати за суворо встановленими нормами.
Знаною у часи правління царя Соломона стала Юдея, відома як держава з розвиненою економічною системою. Багато бухгалтерських спостережень були взяті з Біблії. У ній можливо знайти опис економічного життя євреїв та інших народів, що населяли Палестину у другому та першому тисячоліттях до Р.Х. Такі описи подані у вигляді заповідей і вказівок про поведінку людей.
На Пасху служителі Єрусалимського храму не розпочинали служби до того часу, поки «головний бухгалтер» Юдеї не закрив всіх рахунків і не склав звіту. Отже, можемо зробити певні висновки й про формування на підставі даних обліку елементів звітності. В Юдеї спеціальна інструкція передбачала також порядок обліку пожертв на розбудову храму. Отже, благодійництво і в той далекий час підлягало відображенню в обліку.
Слово «бухгалтер» виникло у Німеччині. Спочатку осіб, які займалися веденням облікових книг називали «писцями», а з 1498 року за велінням імператора Максиміліана їх стали називати бухгалтерами. Як свідчить історичний факт, першою посадовою особою, котра одержала звання бухгалтера, був Христофор Штехер — діловод Інсбрукської рахункової палати.
Цікава інформація
Подвійна бухгалтерія родом із Середньовіччя, спочатку це словосполучення мало інший сенс, аніж зараз. Справа в тому, що збирачів податків зобов’язували ходити по домівках по двоє: вважалося, що так буде менше спокуси привласнити щось із зібраного. Кожен мав робити свої записи в окремій бухгалтерській книзі, що давало змогу контролювати свого товариша. Так що в даному випадку «подвійна бухгалтерія» мала на меті виключити можливість крадіжки.
Французький вчений Жан Батист Дюмарше розробив Міжнародний герб бухгалтерів, на якому зображено сонце, терези та криву Бернуллі. Сонце символізує прозорість фінансово-господарської діяльності, терези – баланс фінансів, а крива Бернуллі – вічність та надійність бухгалтерського обліку. Гасло герба – «Наука, довіра (совість), незалежність» («Science, Conscience, Independance»).
Бухгалтерський облік - це наука, бо володіє всіма ознаками наукових знань: має свою мету, предмет і метод. Отже, професійне знання - це те, без чого бухгалтер не зможе бути собою.
Совість - другий поклик девізу бухгалтерів. Добросовісне застосування бухгалтером на практиці теоретичних наукових знань призводить до прозорості результатів діяльності організації. Представник цього фаху має заслуговувати на довіру.
Бухгалтер має бути незалежним, пріоритет його праці - професійність, що може виступити проти зовнішніх несприятливих факторів та показати в обліку реальні показники діяльності. Бухгалтер залежний від роботодавця, проте незалежний у вираженні власної професійної думки.