Новини

Регістри бухгалтерського обліку реорганізованих ЗОЗ–КНП. Меморіальні ордери чи Журнали?

Згідно з «Законом про бухоблік» підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них із додержанням єдиних установлених засад. Відповідно реорганізовані КНП постають перед вибором: продовжувати використовувати меморіальні ордери (Порядок № 755, затверджений наказом Мінфіну України від 08.09.2017 року) чи перейти на журнально-ордерну систему (Методичні рекомендації № 356, затверджені наказом Мінфіну України від 29.12.2000 року).

Вагомим аргументом на користь складання журналів є той факт, що регістри бухгалтерського обліку, наведені в Методрекомендаціях № 356, побудовані за кореспонденцією рахунків бухобліку, що встановлена Інструкцією № 291, якою користуються КНП після реорганізації. У пункті 3.7 Положення № 88 зазначено, що підприємства переносять інформацію про господарські операції за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів у згрупованому вигляді до бухгалтерської звітності. А саме форми журналів, відомостей та Головної книги, затверджені Наказом № 356, містять необхідну інформацію, згруповану для складання фінансової звітності підприємства відповідно до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва».

Програма автоматизації бухгалтерського обліку «Дебет Плюс» з конфігурацією «Комплексний облік для закладів охорони здоров’я, що є комунальними некомерційними підприємствами» не тільки містить План рахунків № 291 та відповідає Інструкції про застосування Плану рахунків № 291, а й дозволяє використовувати різні форми регістрів бухобліку.

Орієнтовне співставлення двох форм регістрів бухобліку

Меморіальні ордери Журнали-ордери
Порядок № 755 Методичні рекомендації № 356
МО № 1. Накопичувальна відомість за касовими операціями Журнал 1 і Відомості до нього
Журнал 2 (в частині позик)
МО № 2. Рух грошових коштів загального фонду на рахунках
МО № 3. Рух грошових коштів спеціального фонду на рахунках
МО № 4. Накопичувальна відомість за розрахунками з дебіторами Журнал 3
МО № 5. Відомості із заробітної плати та стипендій Розділ III Журналу 5 (5 А)
МО № 6. Накопичувальна відомість за розрахунками з кредиторами Журнал 3
МО № 7. Накопичувальна відомість за розрахунками в порядку планових платежів Журнал 3
МО № 8. Розрахунки з підзвітними особами Журнал 3
МО № 9. Про вибуття та переміщення необоротних активів Журнал 4
МО № 10. Про вибуття та переміщення МШП Розділ III Журналу 5 та Відомість 5.1
МО № 11. Відомість про надходження продуктів харчування Відомість 5.1
МО № 12. Відомість про витрачання продуктів харчування Розділ III Журналу 5
МО № 13. Відомість про витрачання виробничих запасів Розділ III Журналу 5 та Відомість 5.1
МО № 14. Накопичувальна відомість нарахування доходів спецфонду Журнал 6
МО № 15. Розрахунки з батьками на утримання дітей

МО № 16. Накопичувальна відомість позабалансового обліку Відомість 8
МО № 17 Журнал 7

Зупинимося детальніше на кожному із Журналів.

Грошові кошти

У Журналі 1 зазначають обороти за кредитом рахунків 30 «Готівка», 31 «Рахунки в банках» та 33 «Інші кошти». А обороти за дебетом цих же рахунків наводять у Відомості 1.1, Відомості 1.2 та Відомості 1.3 відповідно.

Позики

У Журналі 2 наводять суми оборотів за кредитом рахунків 50 «Довгострокові позики» та 60 «Короткострокові позики». Відомостей до цього журналу не передбачено, а обороти за дебетом рахунків 50 та 60 знаходять своє відображення в інших журналах (наприклад, у Журналі 1 за кредитом рахунків 30 або 31 у кореспонденції з дебетом рахунків 50 та 60).

Розрахунки

Журнал 3 має два розділи.

У розділі І наводять суми оборотів за кредитом рахунків: 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» (крім субрахунку 184 «Інші необоротні активи»), 34 «Короткострокові векселі одержані», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 38 «Резерв сумнівних боргів», 51 «Довгострокові векселі видані», 62 «Короткострокові векселі видані», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 68 «Розрахунки за іншими операціями».

У розділі ІІ вказують суми оборотів за кредитом рахунків: 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями», 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди», 55 «Інші довгострокові зобов’язання», 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями», 64 «Розрахунки за податками й платежами», 67 «Розрахунки з учасниками», 69 «Доходи майбутніх періодів».

Дебетові обороти за рахунками, які наведені в Журналі 3 і не розшифровані у відомостях до нього, знаходять своє відображення в інших журналах.

Необоротні активи та фінансові інвестиції

Журнал 4 також має два розділи. У розділі І наводять суми оборотів за кредитом рахунків: 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 13 «Знос (амортизація) необоротних активів». У розділі ІІ зазначають суми оборотів за кредитом рахунків 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», 15 «Капітальні інвестиції», 35 «Поточні фінансові інвестиції» та субрахунку 184 «Інші необоротні активи». До цього журналу відкривають відомості, в яких наводять інформацію про сальдо на початок та кінець періоду й обороти за дебетом та кредитом окремих рахунків:

  • у Відомості 4.1 — рахунку 15;
  • у Відомості 4.2 — рахунків 14 та 35;
  • у Відомості 4.3 — рахунку 12.

Обороти за дебетом рахунків, які наведені в цьому журналі, але не відображені у відомостях, зазначають в інших журналах.

Витрати

Підприємства для обліку витрат діяльності можуть використовувати Журнал 5 або Журнал 5 А. Вибір одного з журналів залежить від варіанта обліку витрат, який обрало підприємство. Так, якщо КНП обліковує витрати, використовуючи лише клас рахунків 9 «Витрати діяльності», то застосовує Журнал 5, а якщо використовує одночасно рахунки класу 8 та класу 9, то потрібен Журнал 5 А.

Кожен із журналів має чотири розділи. Розділ І Журналу 5 і розділ І Журналу 5 А є ідентичними, у них наводять інформацію про суми оборотів за кредитом рахунків: 90 «Собівартість реалізації», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 95 «Фінансові витрати», 96 «Втрати від участі в капіталі», 97 «Інші витрати». Якщо КНП для обліку витрат використовує лише рахунки класу 8, то в цьому розділі Журналу 5 А варто відобразити обороти за кредитом рахунків 23 «Виробництво», 80 «Матеріальні витрати», 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційні витрати», 85 «Інші затрати» замість рахунків класу 9, які наведені в колонках 3–11.

У розділі ІІ Журналу 5 і Журналу 5 А відображають суми оборотів за кредитом рахунків із журналів 1, 2, 3, 4, 6, а саме суми, які включають до фінансових та інших витрат підприємства. Якщо КНП для обліку витрат використовує лише рахунки класу 8, то в цьому розділі Журналу 5 А варто замінити рядки 1–4 лише одним рядком із назвою «Інші затрати», в якому навести обороти за дебетом однойменного рахунку 85 і кредитом рахунків із журналів 1, 2, 3, 4, 6.

У розділі ІІІ Журналу 5 ЗОЗ–КНП, які для обліку витрат не застосовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами», відображають суми оборотів за кредитом рахунків 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 23 «Виробництво», 39 «Витрати майбутніх періодів», 65 «Розрахунки за страхуванням», 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», 91 «Загальновиробничі витрати», а також рахунків, зазначених у журналах 1, 2, 3, 4, 6, 7 і відображених у кореспонденції з дебетом рахунків 90, 92, 93, 94.

У розділі ІІІ А Журналу 5 А ЗОЗ–КНП, які для обліку витрат використовують одночасно рахунки класу 8 та класу 9, відображають суми оборотів за кредитом рахунків: 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 23 «Виробництво», 39 «Витрати майбутніх періодів», 65 «Розрахунки за страхуванням», 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», 91 «Загальновиробничі витрати», 80 «Матеріальні витрати», 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційні витрати». Якщо КНП для обліку витрат використовує лише рахунки класу 8, то в цьому розділі Журналу 5 А варто рядки 2–7 замінити рядком із назвою «Фінансові результати» (рахунок 79) і колонки 3–16 не заповнювати.

У розділі ІІІ Б Журналу 5 А КНП, які для обліку витрат використовують одночасно рахунки класу 8 та класу 9 або лише рахунки класу 8, відображають суми оборотів за кредитом рахунків 20, 22, 39, 65, 66 та за кредитом рахунків із журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7 з дебетом рахунків класу 8.

ЗОЗ–КНП не провадять торговельної діяльності, а тому рахунок 28 «Товари» не використовують. Отже, розділ IV Журналу 5 або Журналу 5 А не заповнюють.

У Відомості 5.1 відображають інформацію про аналітичний облік запасів (рахунок 20 або 22) за їх групами (видами).

Доходи

У Журналі 6 ЗОЗ–КНП зазначають дані про суми оборотів за кредитом рахунків: 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний дохід», 73 «Інші фінансові доходи», 74 «Інші доходи», 79 «Фінансові результати».

У розділі ІІ Журналу 6 відображають аналітичні дані про доходи підприємства за їх видами в сумі за поточний місяць і за період з початку звітного року.

Капітал

У Журналі 7 відображають суми оборотів за кредитом рахунків: 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал», 41 «Капітал у дооцінках», 42 «Додатковий капітал», 43 «Резервний капітал», 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», 45 «Вилучений капітал», 46 «Неоплачений капітал», 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».

Позабалансовий облік

Для відображення інформації про обороти за позабалансовими рахунками використовують Відомість 8.

Ще одним важливим обліковим регістром є Головна книга, яка потрібна для узагальнення даних журналів, взаємної перевірки правильності записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності.

Не має значення, яку форму регістрів бухобліку ви обрали та рахунки яких класів вирішили використовувати (тільки клас 8 чи клас 8 і 9), за допомогою програмного комплексу «Дебет Плюс» ви зможете автоматизувати процес їх формування. У програмі ви можете формувати як меморіальні ордери, особливо це актуально в перехідний період, так і журнали та відомості до них.

«Дебет Плюс» — це програмний продукт,
розроблений в Україні і для України.

Більш детально про систему автоматизації комплексного обліку «Дебет Плюс» можна дізнатися у розділі «Конфігурації» або сконтактувати зі спеціалістами та отримати розгорнуту відповідь на всі питання щодо придбання, впровадження та підтримки програми.

Публікація на buhgalter.com.ua